Замок, який вражає: Dnipro-M у фортеці, яку має побачити кожен

Замок Паланок — фортеця з тисячолітньою історією, яка ховає у собі чимало таємниць та має чим вразити сучасного мандрівника. Сьогодні це візитівка Закарпаття та унікальне місце для всієї України.

Мукачівський замок з висоти пташиного лету

Минуле й сучасність

Перша згадка про Мукачівський замок датується XI століттям. Протягом 6 віків він був фортецею-бастіоном та розкішною резиденцією угорських князів. У різні часи його намагалися завоювати печеніги й монголи, потім австрійці. У XVII столітті замок відвідали посланці Богдана Хмельницького, які вели перемовини про спільні дії проти Польщі. У XVIII-XX століттях паланок став оплотом національно-визвольної війни угорського народу, а згодом політичною в’язницею, військовою частиною і навіть радянським профучилищем. По-справжньому відновлювати та зберігати цю архітектурну перлину почали за часів незалежної України. Тепер замок відкритий для туристів та викликає неймовірні емоції в усіх, хто завітає до нього.

Один з внутрішніх дворів замку

Звичайно, потрібна неабияка майстерність та захоплення своєю справою, щоб зберігати це знакове місце для майбутніх поколінь. «Про Мукачівський замок, певно, знає кожен. Безумовно, найцінніший експонат в музеї — сама архітектура. Але сьогодні це не тільки пам'ятка минулого. Мукачівський замок — це замок, який живе. В нас є експозиції, присвячені сучасній історії. Ми прагнемо, щоб було цікаво і дорослим, і дітям. Тут діє смарт-музей, музей АТО, галерея мистецтва, — розповідає директор історичного музею Михайло Белеканич, який працює у замку вже понад 10 років.

— Зберігати таку велику будівлю важко. Найскладніше — розчищати кімнати й мури, адже там потрібні археологічні дослідження, робота науковців. Але нам вдається. Щороку стараємось чимось здивувати відвідувачів, одночасно реставруючи замок. Нещодавно ремонтували подвір'я — нижнє та середнє, — відновлювали фасади».

Як зберігають замок сьогодні

«Мукачівський замок — це родзинка України, його аналогів в нас немає. Навіть в Угорщині такого монументального замку в гарному стані ще варто пошукати. До нас приїжджають і повертаються знову. Приємно чути відгуки від туристів, що Паланок завжди охайний та доглянутий. Щоб так було, ми проводимо багато поточних ремонтних робіт, — розповідає заступник директора музею Тарас Синявський. — Болгарки, дрилі, шуруповерти, перфоратори постійно в ходу. Зараз міняємо старе на нове — оновлюємо перила та лави, нещодавно ремонтували міст».

Замок щодня приваблює чимало відвідувачів

Майстри Володимир Гливляс та Анатолій Росоха шліфують дошки для лав

Ми мали нагоду подивитись, як майстри шліфують болгарками поручні перед фарбуванням та ремонтують лави на території замку. 

Анатолій розповів, що працювати у замку було його мрією. «Тут дуже гарно та цікаво, постійно щось змінюється. В мене є улюблене місце — це оглядовий майданчик біля птаха Турула, бо звідти відкривається надзвичайний краєвид», — зізнається майстер.

Анатолій каже, що працювати в замку — його давнє бажання

Володимир зачищає металеві елементи на сходах

Також нам показали щойно відремонтовані приміщення, в яких замінили підлогу. Це княжа кімната, де можна побачити рідкісні експонати з приватної колекції, та смарт-музей. Тепер в них гарно та затишно, тільки погляньте:

Затишний смарт-музей

Княжа кімната з колекцією старожитностей

В колекції є навіть угорська купюра 40-х років 20 століття номіналом мільярд (!) мільпенго

ТОП цікавих фактів про Мукачівський замок

Але яка це мандрівка без відвідин найцікавіших місць у замку? Тому ми разом з екскурсоводом Оксаною Варгою зібрали найцікавіші факти про фортецю та склали топ локацій, які повинен побачити кожен. Тож запам'ятовуйте! 

Чому замок називається Паланком? Справа в тому, що паланок — це назва дубового частоколу, яким у давні часи оточували фортечні рови. Таке укріплення було в багатьох замках XVII століття, але це слово прижилося саме до Мукачівського. Погодьтеся, така назва йому дуже пасує.

Раніше рови оточував частокіл-паланок

Ще на підході до замку видно величезного птаха, який, розправивши крила, височіє над кручею. Це Турул — міфічна істота, яка за легендами, допомогла уграм дістатися до своєї батьківщини під час переселення народу з Уралу до Дунаю у IX столітті. У 1896 році угорці, святкуючи тисячоліття приходу в Європу, встановили величезну скульптуру пернатого. За часів Чехословаччини того птаха переплавили. Нова скульптура з'явилася в замку у 2008 році, щоправда, вже в 2 рази менша.

Цього птаха видно здалеку

Наприкінці XVII століття про Мукачівський замок говорила вся Європа. У 1685-1687 роках фортецю взяла в облогу австрійська армія, але жодного разу військам не вдалося його захопити. Тримала трирічну оборону замку його володарка — трансільванська княгиня Ілона Зріні, яка сама очолювала замковий гарнізон та вправно керувала військовими операціями. Така непокірність цієї мужньої жінки та її бойовий дух вразили тогочасних європейців, адже вся Угорщина, крім неї, підкорялася австрійській династії Габсбургів. Княгиня стала єдиною жінкою, яка отримала за свою хоробрість та військову звитягу почесну грамоту-атнаме від турецького султана, на якій було зазначено: «Ілона Зріні — чоловік із чоловіків». В історію вона ввійшла як символ боротьби за національне визволення Угорщини та Хорватії.

У цих стінах тисяча років історії

На території замку є криниця, завглибшки 85 м. Її прорубали у XIV столітті. Враховуючи, що скеля, на якій стоїть фортеця, вулканічного походження, можна тільки уявити, наскільки складно було без сучасного обладнання копати колодязь, довжиною зо три дев’ятиповерхівки. 

Подвір'я у верхній частині замку, де мешкали його господарі

З криницею пов'язана місцева легенда. За переказами, подільському князеві Федору Коріятовичу, який володів замком у 1396-1414 роках, допоміг сам чорт. Жителі замку довго копали землю, але ніяк не могли дістатися води. Одного дня до князя прийшов чорт і сказав, що допоможе за два мішки золота. Коріятович погодився і нечистий видовбав у скелі глибочезний колодязь. Але виявилося, що грошей, щоб заплатити, не лишилося. Тоді дружина князя придумала вихід. У день розплати господарі замку поклали дві останні золоті монети у два маленьких мішечки та кинули в криницю. Звичайно, чорт страшенно обурився, аж земля здригалася і дим з колодязя йшов. Але згодом стало тихо, а з цієї криниці й донині люди п'ють воду.

Легендарна криниця

Цікава геометрія

Місця у замку, які має побачити кожен 

На верхньому подвір’ї знаходяться легендарний колодязь та пам'ятник князеві Федору Коріятовичу, який за вкрай короткий для Середньовіччя термін — всього 18 років — встиг значно розбудувати та укріпити замок, викопати криницю та звести у місті монастир. Місцеві кажуть, якщо взятися за вказівний палець скульптури та загадати бажання, воно обов'язково здійсниться, варто тільки конкретизувати його. Ми загадали, побачимо!

Пам'ятник Федору Коріятовичу

Щоб бажане здійснилося, треба загадати та схопитися за палець

Обов'язково зазирніть до «зали з лицарем». Це Кімната історичної пам’яті князя Федора Коріятовича. Тут можна дізнатися про його життя та роздивитись реконструйовані обладунки вершника XIV століття.

Так виглядали вершники Литовського князівства у XIV столітті

Дізнатися про історію замку можна у нещодавно створеному смарт-музеї з інтерактивними стендами й ігровою зоною для дітлахів. Невдовзі для відвідувачів відкриють й контактний музей, де можна буде взаємодіяти з експонатами. Наприклад, одягнути елементи лицарських обладунків, взяти до рук меча або постріляти з лука. 

В контактному музеї невдовзі можна буде приміряти елементи обладунків

Підземелля фортеці досі ховають безліч таємниць. З 1782 року у Мукачівському замку знаходилась європейська політична в'язниця, яка існувала понад століття. Але навіть після її ліквідації це місце мало немирний ореол. У часи Чехословацької республіки (1919-1938 роках) тут дислокувалися військові частини, під час Другої світової війни — угорські війська, а в радянський період — КДБ та училище. Три роки тому для відвідувачів відкрили підземні кімнати, але багато ходів лишаються невивченими.

Підземелля замку

Є у замку й «коридор-пастка». Коли вороги потрапляли в перехід, його перекривали з обох боків залізними ґратами, а з отвору в стелі виливали розплавлену смолу.

«Коридор-пастка»

З оглядових майданчиків замку відкриваються мальовничі краєвиди. Тому не пропустіть помилуватися ними та зробити фото перед заходом сонця або на світанку. А прогулянка чисельними відкритими галереями у верхній частині замку точно не лишить вас байдужими.

В такому місці приємно зануритися у роздуми

Ввечері тепле сонячне світло гуляє галереями

Краєвид, що відкривається з замку

Княгиня Ілона Зріні з сином на одному з оглядових майданчиків

Все Мукачеве як на долоні

Сподіваємося, ми надихнули вас поглянути на роботу інструментами по-новому та частіше мандрувати Україною, адже в нас так багато неймовірних місць, які варто побачити! 

Майструйте і мандруйте!