Реставрація замку з Dnipro-M: як відновлюють історичну перлину України

Збаразький замок — одна з найяскравіших пам'яток України. Побудований у 17 столітті, він потопає у зелені старовинного парку й тримає в собі таємниці минулих епох. Щоб заново відкрити для українців всю красу й багату історію цього місця, замок поступово повертають до життя.

Ми вирушили до міста Збараж Тернопільської області, щоб на власні очі побачити, як проходить реставрація, та познайомитися з людьми, які своїми руками відновлюють втрачені архітектурні скарби.

Серед багатьох робіт, які ведуть реставратори, триває реконструкція мосту перед замком. Оригінальний міст 17-18 століття до наших днів не вцілів. Тому історикам та майстрам доводиться повністю відбудовувати його, орієнтуючись на аналогічні споруди тих часів, поширені на Західній Україні.

Біля замку відбудовують міст

Відновлюючи міст, будівельники використовують матеріали, якими місцеві жителі послуговувалися кілька століть тому. «Жодних піноблоків та інших сучасних засобів, лише камінь-пісковик з кар'єрів, розташованих неподалік, — розповідає заступник генерального директора Національного заповідника «Замки Тернопілля» Вадим Гарбузенко. — Той міст на бетонних опорах, який є зараз, вибивається з архітектури замку. Після реконструкції він виглядатиме автентично.

Працюючи над мостом й іншими спорудами, ми намагаємось передати дух епохи, щоб можна було побачити, як на цій землі жили наші предки, як своїми руками без екскаваторів та кранів вони створювали вражаючі будівлі».

Міст та інші частини фортеці відбудовують з пісковика

Майстер вирізає камінний блок

Нам пощастило спостерігати, як майстри вручну виготовляють блоки, з яких потім будуватимуть міст. З кам'яних брил вони обережно вирізають куби, обпилюють та шліфують їх. 

«Це наша історія, наша гордість і пам'ять. Відновивши замок, в ньому можна буде проводити історичні реконструкції, козацькі бої та інші події. Окрім мосту, йде робота над південно-західною баштою та південною стіною фортеці. Коли замок був безхазяйним, з його каменю місцеві будували собі хати. Фактично, це була руїна: стелі попадали, вікон та даху не лишилося. Те, що ми спостерігаємо зараз, відновили за часів незалежності», — каже Вадим Гарбузенко. 

Обійшовши замок з півдня, можна побачити, як поступово мури набувають свого первинного вигляду. Інженер одного з підприємств, яке займається реставрацією, Юрій Фецович розповів нам, що з пісковика зводили не тільки стіни, але й виготовили карнизи та ливнівки, відновили бійниці. А полегшував роботу професіоналіам сучасний інструмент — прямі й бочкові перфоратори та болгарки.

Південний мур у процесі відбудови

Інженер показує нам відновлені бійниці та ливнівки

Деталі зливової системи виготовили вручну

Майстер за роботою

Шліфування каменя

З таких блоків складатиметься міст

Таємниці минулого

Замок збудували у 1620-1631 роках на замовлення князів Збаразьких. Проект будівлі розробив відомий у ті часи італійський архітектор Вінченцо Скамоцці. Весь комплекс складався з палацу, казематних валів та бастіонів. Навколо його оточував глибокий рів, наповнений водою. Потрапити до замку можна було лише через браму у центральній вежі, пройшовши по мосту, що підіймався.

Навколо замку раніше був глибокий рів

Гармати-свідки минулих подій

Відновлена реставраторами південно-західна башта

Вхід до замку

Палац та фасади казематів виконані у стилі пізнього Відродження. Цікаво, що в одному з кутів подвір'я розташована криниця, через яку можна було потрапити до підземелля замку. Також ходи вели далеко за межі фортеці — до монастиря бернардинців, який і сьогодні височіє над містом.

На подвір'ї

Криниця (на фоні) мала глибину близько 70 м та вела до ходів, які сполучали замок з монастирем

За свою історію замок змінив багатьох власників та не раз руйнувався під час воєн. Він відіграв ключову роль у Збаразькій облозі 1649 року, коли козацьке військо на чолі з Богданом Хмельницьким та союзною татарською армією тримало в оточенні польські загони. У 18 столітті замок втратив свою оборонну функцію та перетворився на маєток. А з середини 19 століття тут працював цукровий завод.

Двоповерховий палац виконаний у стилі пізнього Ренесансу

Пожежа 1896 року та війни стали нищівними для замку. У радянські часи це місце було занедбаним, поки в 1984 році в ньому не відкрили культурно-спортивний комплекс.

Навіть після численних руйнувань та перебудов тут вгадуються італійськи мотиви

Вже за часів незалежності — у 1994 році в замку створили краєзнавчий музей, його визнали архітектурною пам'яткою та заснували історико-архітектурний заповідник, який у 2005 році перетворився на Національний заповідник «Замки Тернопілля». Вцілілий Збаразький замок став його центром.

Збаразький замок сьогодні

Зараз у цьому знаковому місці триває реконструкція, науковці поступово відновлюють фортифікаційні споруди та повертають приміщенням історичний вигляд.

Майданчик для історичних реконструкцій та кінних шоу

Нам вдалося відвідати красиві зали палацу, центральну башту та каземати. Останні, до речі, працюють як виставкові простори та музей зброї.

Оливкова їдальня на першому поверсі замку

Історики поступово відновлюють втрачені інтер'єри

Є навіть органна зала

В замку зберігають старовинні книги

Зала на другому поверсі

А ще ми зазирнули до підземелля, яке навіть сьогодні зберігає таємничість минулих століть.

Один з ходів підземелля

У казематах відкрили музей зброї...

... та виставковий простір

Замок височіє на мальовничому пагорбі, з якого відкривається чудова панорама на місто. Ми погуляли алеями призамкового парку та зробили ще кілька світлин.

Із замкової гори видно костел та монастир бернардинців, до якого прямували ходи 

Чудове місце для прогулянок

В парку можна побачити цікаві скульптури

У замку лишилося ще багато місць, які потрібно відновити

Але вже сьогодні ця пам'ятка здатна вразити відвідувачів