Як вибрати стабілізатор напруги?
Зміст:
- Що таке стабілізатор напруги?
- Однофазний або трифазний?
- Якої потужності потрібен стабілізатор напруги?
- Який вибрати стабілізатор?
- Корисні функції стабілізаторів напруги
Що таке стабілізатор напруги?
Стабілізатор напруги — спеціальний прилад для вирівнювання напруги в мережі. Якщо в електричній мережі відбуваються стрибки напруги, то стабілізатор буде видавати на виході стабільні 220 вольт. Він гарантує захист від перешкод та перепадів вхідної напруги, створюючи оптимальні умови роботи побутових приладів. Завдяки встановленню стабілізатора напруги, вдається досягти довгого строку служби електричного обладнання та зробити його роботу більш надійною.
Існує декілька різновидів стабілізаторів, які розрізняються по кількості фаз (одно- чи трифазні), максимальній потужності та принципу роботи (ферорезонансні, релейні, сервопривідні, електронні). Всі вони мають непогану ефективність, але відрізняються за особливостями роботи. Слід пам’ятати, що стабілізатор не зможе підтримувати потрібні параметри при сильно зниженій напрузі (нижче 80-90 В), значному перевантаженні (вище 320 В) або живити прилади при відключенні електроенергії.
Зрозуміти, як вибрати стабілізатор напруги для дому, можна детально розібравшись в різновидах та характеристиках такого обладнання.
Однофазний або трифазний?
Щоб правильно вибрати кількість фаз стабілізатора, потрібно зрозуміти, до якої схеми підключений ваш дім. Якщо мережа однофазна (напруга 220 В), то стільки ж фаз повинен мати і стабілізатор. Якщо ж фази три, можливі два варіанти:
- В мережі може бути три фази (380 В), однак не бути жодного трифазного споживача електроенергії. В цьому випадку у вас буде можливість купити три однофазних стабілізатора і підключити по одному до кожної фази.
- Якщо є хоча б один трифазний прилад (ним може виявитися електричний котел, плита, пічка, компресор або насос), то без трифазного стабілізатора напруги не обійтися.
Треба сказати, що варіант з трьома стабілізаторами кращий. Ви зможете зекономити гроші при покупці стабілізаторів. Крім того, якщо одна з фаз пропаде, обладнання зможе працювати від двох, що залишилися (3-фазні стабілізатори синхронізують фази, тому вони пропадуть одразу всі).
Однофазні стабілізатори не можна встановлювати до трифазних споживачів.
Якої потужності потрібен стабілізатор напруги?
Є два методи розрахувати потужність стабілізатора:
- по сумарній споживаній потужності обладнання;
- по електричному введенню на об’єкт.
Метод визначення по потужності обладнання, що підключається
Знайти необхідну активну потужність можна за допомогою нескладних розрахунків. Визначте сумарну потужність обладнання, яке може працювати в один і той же момент, та додайте до цього показника 20% запасу. Відповідно, чим вища кількість електроприладів, тим більше активне навантаження на мережу і тим потужніше знадобиться апарат.
Буде помилкою додавати потужність всіх без виключення приладів, тому що ви ніколи не станете вмикати їх одночасно. Відповідно, потужність стабілізатора може виявитися зайвою. Такий підхід практикують тільки продавці, які намагаються продати обладнання на якомога більшу суму.
Визначення потужності стабілізатора по можливості електричного вводу
Ви також можете орієнтуватися по електричному вводу в дім. Наприклад, якщо оселя живиться від однієї фази, а автомат на вході має обмеження в 40 А, можна підібрати стабілізатор, спираючись на цей показник. Щоб отримати шукане значення, потрібно помножити кількість ампер на 220 В. При використанні прикладу з 40 А отримаємо 8,800 Вт. Тобто, в даному випадку знадобиться стабілізатор потужністю 10-11 кВт (не забувайте про необхідність запасу потужності).
Що ще потрібно врахувати при виборі?
Обов’язково враховуйте той факт, що електродвигуни потребують при запуску пусковий струм, який значно перевищує номінальний. Якщо в домі використовується компресор або насос, потрібно враховувати при виборі стабілізатора можливість перевантаження.
В параметрах нормалізатора ви побачите значення номінальної потужності. Це означає, що її він може видавати при нормальному електропостачанні в 220 В. Якщо напруга в мережі впаде, то зменшиться й реальна вихідна потужність стабілізатора. Тому стабілізатор, що підключається, повинен мати хоча б 20% резервної потужності.
Як правило, в квартирі підключається менше приладів, ніж в приватному будинку, тому стабілізатор для квартири повинен мати меншу потужність.
Який вибрати стабілізатор?
Стабілізатори можна розділити не тільки за потужністю, але й за принципом роботи.
Ферорезонансні
Вони використовують можливість магнітного насичення трансформаторних осердь, що зроблені з феромагніту. Такі прилади початково використовувались для корекції напруги побутової техніки.
Під час їх винаходження вони показували достатньо високу швидкість реакції та точність стабілізації на рівні 1-3%. З мінусів можна виділити сильний шум. Хоча сьогодні цей тип продовжує існувати, вартість ферорезонансних стабілізаторів перевищує або дорівнює вартості джерел безперебійного живлення. По цій причині їх покупка — не найвигідніший варіант. Сьогодні вони використовуються переважно на виробництвах, тому що мають велику вагу та розміри, а також можуть працювати з великою потужністю.
Сервопривідні (електромеханічні)
Це обладнання можна використовувати в якості недорогого варіанту для простих побутових електроприладів. До переваг електромеханічних нормалізаторів відносять:
- вигідну вартість;
- високу точність вихідної напруги (до 3%).
Серед мінусів перераховують:
- високий рівень шуму;
- швидкий знос щіток або роликів через постійне відслідковування коливань в 2-4 В;
- при різкому перевантаженні стабілізатор не встигає його усунути та вимикається.
Релейні
Релейні стабілізатори підходять для використання в домашніх умовах, тому що краще за все можуть впоратися з напругою до 9 кВт. В них можна виділити наступні переваги:
- оптимальне співвідношення ціни та якості;
- оптимальний робочий діапазон для використання в побутових умовах;
- низька вартість.
Ці прилади рекомендують встановлювати в якості побутових стабілізаторів напруги. Їх конструктивна особливість — наявність реле, яке перемикається між обмотками трансформатора.
Сімісторні
Це популярний тип стабілізаторів напруги. Їх ціна трохи вища, ніж у сервомоторних або релейних. В таких приладах використовуються силові ключі, що задіюють відводи з різним коефіцієнтом трансформації. В ролі силових ключів найбільш часто виступають напівпровідникові елементи (сімістори). Цей тип стабілізаторів також відрізняється високим ККД, до досягає 98%. Серед інших переваг можна виділити:
- довгий експлуатаційний термін;
- безшумна робота.
З недоліків можна назвати ціну — вона вище, ніж у інших видів стабілізаторів.
Інверторні
Інверторні стабілізатори дозволяють досягати показників з точністю до 0,5%. Цю перевагу вони мають завдяки специфічній будові та наявності так званого подвійного фільтра. В конструкції такого стабілізатора присутні декілька вхідних фільтрів, випрямляч, коректор, конденсатори, перетворювач та мікроконтролер.
Переваги інверторних стабілізаторів:
- безшумна робота;
- стабільні показники напруги та частоти на виході, що не залежать від вхідних параметрів;
- здатність вирівнювати напругу від 90 до 300 В.
Це найдорожчий різновид стабілізаторів. До мінусів також можна віднести апроксимацію синусоїди — вона ступінчата.
Додаткові функції та опції
Існує ряд додаткових функцій, які підвищують функціональність стабілізатора, покращуючи якість системи електроживлення в домі:
- EMI-фільтр (пригнічує високочастотні перешкоди);
- FRI-фільтр (пригнічує радіочастотний шум);
- захист від зниженої та підвищеної напруги;
- захист від перенапруги імпульсного типу (грозовий захист);
- можливість корекції коефіцієнта потужності;
- захист від перевантаження;
- захист від короткого замикання.
Настінні та підлогові стабілізатори
Настінні моделі частіше встановлюються стаціонарно. Їх закріплюють на стіні за допомогою спеціальних кронштейнів. Це однофазні стабілізатори з відносно невеликою вагою.
Напольні стабілізатори напруги мають велику вагу (до 3 тонн) та частіше за все — трифазні. Вони можуть кріпитися стаціонарно або бути пересувними.
Типи підключення
Стабілізатори можна підключати за допомогою виделки та розетки або ж використовувати клемний тип підключення. Варіант з клемами використовується при встановленні стаціонарних стабілізаторів. У однофазних є п’ять клем, які підключаються до фази та нуля на вході, до фази та нуля на виході, а також до землі. Трифазні підключаються до 3 фаз і нуля на вході і виході, а також землі.
Стабілізатор захистить ваше обладнання та прилади від зниженої та підвищеної напруги в мережі. Особливо актуальним його придбання буде в умовах поганої якості електромережі або поставок електроенергії. До одного стабілізатора можна підключити велику кількість електроприладів, тому це оптимальний варіант для дому або квартири.