Назад в новини
2253

Dnipro-M в Антарктиді: український полярник поділився лайфхаками

Український полярник Олександр Книжатко вже два місяці працює дизелістом-електриком на станції «Академік Вернадський». Але робота в Антарктиді — це набагато більше, ніж просто застосовувати знання за професією. Тут сувора природа диктує свої правила та навіть у буденних ситуаціях вимагає від полярників винахідливості та нестандартних рішень.

В Антарктиді розпочалася зима

В Антарктиді розпочалася зима, тому з кожним днем на відкритому повітрі працювати стає дедалі складніше. Навіть температури +1...+3 °C, які панували на станції у міжсезоння, через високу вологість та пронизливі вітри відчувалися, наче надворі -15 °C. Але й за таких умов полярникам вдалося зробити чимало.

Крижані краєвиди Антарктики

Крижані краєвиди Антарктики

«Нам було не до пінгвінів»

«Наступного дня після прибуття ми одразу включились у роботу, тож нам, технічній команді, було не до пінгвінів, які бігають навколо. Разом з нами приїхали важливі вантажі для модернізації станції. Оскільки погода на полюсі дуже мінлива, потрібно було якнайшвидше їх відвантажити та встановити.

Правда, впродовж кількох днів ми ще відчували вплив моря. Кожного ранку, десь перших години дві, поверталась «хода моряка», трохи похитувало із боку в бік, байдуже, що під ногами вже не палуба, а тверда земля, — згадує Олександр.

Полярники відвантажують матеріали

Полярники відвантажують матеріали

Усіма наявними плавзасобами – кількома «зодіаками» та баржею полярники три дні з зранку до вечора доставляли на берег нове обладнання, комп’ютери та іншу техніку, медичне та кухонне обладнання, запчастини, нові матраци для ліжок, металеві конструкції, двотаври, швелери, труби, понад 10 кубів деревини і три новеньких дизельгенератора, кожен вагою по 2 тонни.

Запаси на зимівлю

Запаси на зимівлю

Після розвантаження технічна команда почала монтувати нову антену, готувати паливний бак до прийому річного запасу дизпалива, працювати з новими котлами системи опалення та вести підготовку до заміни дизельгенераторів.

А ось і пінгвіни-шкіпери спостерігають за всім, що відбувається на станції

А ось і пінгвіни-шкіпери спостерігають за всім, що відбувається на станції

Не дизельгенератори, а «дівчатка»

«На станції згадав багато з того, що стосувалося роботи дизеліста. Майже 10 років минуло з часу, коли я працював механіком бурових верстатів, але швидко відновив у пам'яті все, що знав, — каже полярник. — Колега запропонував разом зробити повне технічне обслуговування трьох дизельгенераторів, які є на «Вернадському». Точніше, «дівчаток», адже всі вони мають жіночі імена, які їм дали ще англійці: Lupe, Laura і Claire.

Дизельна на "Академіку Вернадському"

Дизельна на "Академіку Вернадському"

Після робіт, проведених з Lupe, все пішло як по маслу: регулювання форсунок паливної системи та клапанів, заміна водяних помп та пасів. Я зрозумів, що з нашими трьома «леді» буду на «ти». До слова, в цей час я вперше оцінив зручність акумуляторного гайковерта. Адже закручавати гайок довелось багато: двигун на дизельгенераторі шестициліндровий, а працювали ми з трьома такими двигунами».

Нова антена та саморобна «залізниця»

На станції нещодавно встановили нову супутникову антену, щоб полярники могли користуватися безлімітним інтернетом. Важко уявити, але до цієї весни весь трафік команди на місяць складав всього 30 GB, а кілька років тому на «Вернадському» надсилати меседжі та листи можна було лише раз на тиждень.

Команда встановлює нову антену

Команда встановлює нову антену

«Коли збирали антену, погода, м’яко кажучи, нам не надто сприяла. Сама антена має діаметр 2,4 м і складається з 4 секцій, що з’єднуються купою болтів та гайок. Платформа для її кріплення також розбірна. Крутити гайки та болти рожковими ключами на лютому вітрі, під дощем і мокрим снігом було б випробуванням для наших здоров’я та нервів. Тут в нагоді знову став акумуляторний гайковерт», — каже полярник.

Тепер на станції є безлімітний інтернет

Тепер на станції є безлімітний інтернет

Як розповів нам Олександр, через складні погодні умови встановлення привезених дизельгенераторів відклали. Проте зберігати їх надворі до наступного сезону не можна було. «Ми приступили до завдання «мінімум» — затягнути обладнання до дизельної. А для цього необхідна була… залізнична колія! Дерев’яний настил, збудований у минулому столітті, не витримав би 6 тонн.

Саморобна "залізниця" для переміщення генераторів

Саморобна "залізниця" для переміщення генераторів

Ми власноруч збудували конструкцію, по якій завезли нову техніку до дизельної. Тепер не тільки у Львові, але і на «Вернадському» їздить «трамвай»! — сміється полярник. — Для того щоб розмістити нові дизельгенератори, довелося два резервні двигуни перемістити на двір. Та й «Lupe» на деякий час треба було переставити, щоб звільнити простір для маневрів».

Олександр робить "рейки"

Олександр робить "рейки"

Новенький дизельгенератор скоро опиниться у приміщенні

Новенький дизельгенератор скоро опиниться у приміщенні

Знайшлось завдання і для шабельної пили

Знайшлось завдання і для шабельної пили

Щоб зробити цю перестановку, команді довелось демонтувати одну із стін. «Ми мали зрізати кілька стійок каркасу. І тут знадобилася акумуляторна шабельна пила. Все зробили швидко і без жодних подовжувачів. Цей інструмент також допоміг, коли на стелаж складали лісоматеріали. На станції є надлишок палет, на яких прибували вантажі. Їх ми «шабелькою» і порізали», — ділиться подробицями Олександр.

Ось таку конструкцію збудувала команда

Ось таку конструкцію збудувала команда

Демонтаж однієї зі стін дизельного приміщення

Демонтаж однієї зі стін дизельного приміщення

Лайфхак з Антарктиди

«Загалом під час сезонних робіт із модернізації станції встигли дуже багато. І це стосується не тільки технічного обладнання, а й побуту. Ще до нашого приїзду тут встановили нові котли та бойлер, душові кабіни, сушильні машини для випраних речей. Разом з нами приїхали нові крісла для їдальні та робочих офісів, багато кухонного обладнання, яке ми будемо встановлювати самостійно протягом зимівлі», — каже дизеліст.

Інструменти чекають на майстра

Інструменти чекають на майстра

Полярник розповів, що його колеги також користувалися акумуляторним інструментом. «Під час швидких робіт багато хто позитивно оцінив саме акумуляторну техніку — шліфмашинку, шабельну пилу та гайковерт. Адже не треба було тягнути подовжувачі, як для електроінструментів. А щоб зменшити вплив мінусової температури на батарею під час робіт на вулиці, я зробив термочехол. Своєрідний лайфхак. Хочу виготовити ще один такий на другу батарею», — ділиться Олександр.

Хенд-мейд "термочехол" від Олександра для роботи на екстремальному холоді

Хенд-мейд "термочехол" від Олександра  для роботи на екстремальному холоді

Традиції та побут українських полярників

За 25 років української історії дослідження Антарктиди на станції «Академік Вернадський» сформувалися свої традиції та щоденні ритуали. Про деякі з них нам розповів Олександр.

Найпівденніший форпост нашої країни

Найпівденніший форпост нашої країни

Їдальня станції, де збирається вся команда

Їдальня станції, де збирається вся команда

«Так заведено, що сніданок кожен собі готує сам з того, що знайшов у холодильнику або із вчорашніх страв. Але обід та вечеря — це завжди щось свіже. І повірте – дуже смачне та різноманітне, як вдома! — розповідає дизеліст. — Раціон у полярників калорійний, адже енергії тут людина витрачає багато. Та й різними смаколиками нас балують: випічкою, тістечками, не бракує фруктів та овочів. А такі речі, як цукерки, плитки шоколаду, горішки та печиво завжди на відкритому місці. 

Підготовка до метеорологічних замірів...

Підготовка до метеорологічних замірів...

... і привал

Щодня на допомогу кухарю признають чергового, який приносить продукти з місцевого «магазину». Так ми тут жартома називаємо наш продовольчий склад з морозильними камерами. Черговий також розставляє посуд у їдальні, допомагає з приготуванням страв. У неділю у шефа вихідний. За гарної погоди і сприятливої льодової ситуації драйвер влаштовує для кухаря прогулянку на човні. А на всю команду в цей час готує хтось із зимівників.

Один з робочих кабінетів науковців

Один з робочих кабінетів науковців

«Крім відповідального за кухню, є ще два чергових — нічний, який заступає на чергування на цілий тиждень, і денний, який змінюється щодня, — розповідає Олександр. — Їх задача — щодві години робити обхід станції та перевіряти, чи немає проблем з обладнанням, яке працює для життєзабезпечення станції. Також нічному черговому заборонено спати вночі. В нього є обмеження і в суботу, коли вечеря на станції є святковою та включає алкоголь. Цю традицію перейняли від англійців. Ще один звичай від попередників – до усіх лікарів тут звертаються «док». 

Бути у спортивній формі на станції - необхідність

Бути у спортивній формі на станції - необхідність

Щоп’ятниці вся команда разом наводить лад в житловому корпусі. Також щодня після вечері половина присутніх прибирає посуд та столи, робить вологе прибирання у їдальні та виносить розсортоване сміття. А наступного дня цим займається інша половина команди».

З Україною в різних часових поясах, але на одній хвилі

З Україною в різних часових поясах, але на одній хвилі

Нова професія Олександра

Під час міжсезоння Олександр навчився керувати моторним човном та став драйвером. «Досвіду довелось переймати багато. І ділились ним з нами радо. Ми мали гарних наставників. Наприклад, мій колега Лишенко Юрій в минулому працював на флоті. І так склалось, що охопив хвилі океанів і на півночі, в Арктиці, і на півдні, в Антарктиці. Він навчив мене керувати човном.

Команда науковців вирушає до метеостанції

Команда науковців вирушає до метеостанції

Команда науковців вирушає до метеостанції

За один день ми зробили тривалий по часу та відстані вихід. Побували на острові Крулс, де наші метеорологи мали демонтувати метеостанцію.

Погода в Антарктиці дуже мінлива

Погода в Антарктиці дуже мінлива

Олександр навчився кермувати човном та став драйвером

Олександр навчився кермувати човном та став драйвером

Були також на острові Уругвай, де висадили команду біологів для буріння товщі льоду в місцевому озері. Потім ми зайшли на мис Расмуссен Хат з візитом до «аварійного будиночка» та зробили ще один демонтаж метеостанції, потім попливли на мис Кита. Називається він так, бо на березі дійсно лежить скелет справжнього кита. Про його історію ще не встиг розпитати колег», — розказує полярник.

На мисі Кита є величезний скелет

На мисі Кита є величезний скелет

Олександр поділився з нами світлинами з подорожей на човні та краєвидами навколо станції. Можемо насолодитися фото дикої природи Антарктики.

Льодяна краса у затоці Ведінгтона (краєвид на гору Демарія)

Льодяна краса у затоці Ведінгтона (краєвид на гору Демарія)

На цю мордочку не можна дивитися без посмішки

На цю мордочку не можна дивитися без посмішки

Неймовірні кольори у протоці Пенола (на фото гори Скотта)

Неймовірні кольори у протоці Пенола (на фото гори Скотта)

Навіть за хмарної погоди крижина здається блакитною

Навіть за хмарної погоди крижина здається блакитною

Вечір на станції

Вечір на станції

Ну що, хлопці, розходимось! :)

Ну що, хлопці, розходимось! :)

Морський котик ніжиться на березі

Морський котик ніжиться на березі

Схід сонця на краю світу

Схід сонця на краю світу